- добродушний
- [до/броду/шнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
добродушний — а, е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей і до всього навколишнього. || Який виражає добродушність; власт. людині, яка лагідно, приязно ставиться до всіх … Український тлумачний словник
добродушний — прикметник … Орфографічний словник української мови
йовіальний — добродушний, веселий [V] … Толковый украинский словарь
благодушний — а, е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей; добродушний. || Який виражає лагідність, ласкавість … Український тлумачний словник
добродушність — ності, ж. Властивість за знач. добродушний … Український тлумачний словник
добродушно — Присл. до добродушний … Український тлумачний словник
добростливий — а, е, діал. Добродушний … Український тлумачний словник
добротливий — а, е, рідко. Те саме, що добродушний … Український тлумачний словник
незлобивий — а, е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. || Який не містить злоби, не виражає її … Український тлумачний словник
почтивий — чесний, добродушний [IV] … Толковый украинский словарь